Таємничий та загадковий Микола Гоголь
Микола Гоголь – життя оповите таємницями
1809 рік, 20 березня (1 квітня) – народився Микола Васильович Гоголь (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року — Гоголь-Яновський) в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії (сучасна – Україна) у великій сім'ї поміщика, де виховувалося 12 дітей (деякі з яких померли в дитячому віці).
Дитинство провів у сім’ї батьків Василя Опанасовича Гоголя-Яновського та Марії Іванівни, уродженої Косяровської у маєтку Василівка Миргородського повіту.
1818-1819 роки – навчався в Полтавському воєнному училищі.
1821 рік - навчався у Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. Протягом навчання не був відмінником, але мав успіхи в малюванні та граматиці. Крім того навчався грі на скрипці, брав участь у виставах і як художник-декоратор, і як актор, майстерно грав комедійні ролі. Виявив пристрасть до літературної творчості, особливо охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість.
Микола Гоголь-Яновський у дитинстві.
1825-1827 роки - перші літературні спроби Гоголя: вірш "Новоселье", трагедія "Разбойники", повість "Братья Твердиславичи", сатира "Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан" та ін.
Микола Гоголь в студентські роки
1829 рік, навесні – вийшла друком "ідилія" у віршах "Ганц Кюхельгартен" під псевдонімом В. Алов з позначкою: "написано у 1827 р.". Критика твір сприйняла неприхильно; липень – спалив нерозпродані примірники книжки і поїхав за кордон (Любек, Травемюнде, Гамбург), наприкінці вересня – несподівано повернувся до Петербургу. Після повернення до Петербургу, Гоголь пішов на службу, працював чиновником у різних департаментах.
1830 рік – надруковав в журналі "Отечественные записки" містичну повість "Вечір напередодні Івана Купала", першу із циклу "Вечори на хуторі біля Диканьки".
31 березня 1825 року – помер батько Миколи Гоголя Василь Панасович Гоголь-Яновський.
1827 рік – "справа про вільнодумство" у Ніжинській вищій школі.
1830-1832 роки – служив у III Відділенні та в департаменті уділів.
У цей час познайомився з представниками російської культури і літератури, в тому числі, бароном А. А. Дельвігом, П. А. Плетеневим, О. С. Пушкіним, В. О. Жуковським, що дуже вплинуло на його подальшу особисту і творчу долю.
1828 рік – закінчив навчання у Ніжинському ліцеї, переїхав до Санкт-Петербурга з одним із найближчих приятелів О. Данилевським.
1831 рік – з’явилась перша частина твору "Вечора на хуторі біля Диканьки", до якої ввійшли чотири повісті: "Сорочинський ярмарок", "Вечір проти Івана Купала", "Майська ніч" і "Втрачена грамота".
Примірник "Ганця Кюхельгартена"
із дарчим написом Миколи Гоголя історику Михайлу Погодину. 1829.
1832 рік, березень – з'явилась у друку друга частина "Вечора на хуторі біля Диканьки", до якої ввійшли: "Ніч перед Різдвом", "Страшна помста", "Іван Федорович Шпонька та його тітонька", "Зачароване місце".
Ця книга стала початком літературної слави Миколи Гоголя.
1832 рік – Микола Гоголь повернувся до рідного краю вперше після закінчення гімназії в Ніжині.
Дорогою додому, в Москві познайомився з людьми, які надалі стали його друзями: Михайлом Погодіним, Михайлом Максимовичем, Михайлом Щепкіним, Сергієм Аксаковим.
183З рік – захопився історією, особливо історією України та народними українськими піснями, почав вивчати спеціальну літературу і літописи, досліджував пам'ятки народно-поетичної творчості.
У Гоголя виникло бажання залишити назавжди Петербург і поїхати на Україну, щоб зайняти місце професора історії в Київському університеті святого Володимира. Але він не отримав бажаної посади і лишався в Петербурзі, де продовжив свої заняття історією. Письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності.
1834 рік – був призначений адьюнкт-професором на кафедрі загальної історії Санкт-Петербурзького імператорського університету.
У цей період він повністю зайнявся вивченням історії України, що згодом лягло в основу задуму твору про Тараса Бульбу.
1835 рік – відмовився від педагогічної діяльності і зосередився на літературній творчості.
В цей же рік вийшли в світ його збірки "Арабески» та "Миргород". Ці збірки принесли письменнику ще більше визнання.
Микола Гоголь читає "Ревізора" перед артистами театру
1835-1836 роки – працював над першими редакціями "Женитьбы" (1842) і над "Ревізором". Прем'єра комедії "Ревізор" відбулася 19 квітня 1836 року на сцені Александрінського театру в Петербурзі. На превелике розчарування Гоголя п'єсу не сприйняли і різко засудили. Ці події дуже вплинули на нього і через певний час він вирішив поїхати за кордон, відпочити, поправити своє здоров'я, "розвіяти свою нудьгу".
1836 рік, червень – Микола Васильович разом із своїм другом, О. Данилевським, поїхав за кордон, де знаходився з перервами близько десяти років. Він відвідав Німеччину, Францію, Швейцарію, Париж. Близько 4-х років прожив в Італії, де закінчив першу частину роману "Мертві душі".
1837 рік, лютий – отримав звістку про загибель О. Пушкіна; березень – переїхав із Парижу до Риму.
1838 рік – перебував у Римі; спілкувався з художниками; дружив із графом І.М. Вільєгорським.
1839 рік, 21 травня – помер граф І.М. Вільєгорський; червень-вересень – подорожував М.В. Гоголь Францією і Німеччиною; повернувся до Росії.
1840 рік, травень – повернувся до Риму; вересень – відвідував Відень, Венецію, Флоренцію.
У Гоголя з’явились перші симптоми важкої нервової хвороби.
1841 рік, серпень – завершив роботу над першим томом "Мертвих душ"; грудень – цензура заборонила публікацію "Мертвих душ".
1841 рік – написав безсмертну повість "Шинель".
1842 рік, квітень – отримав дозвіл цензури Санкт-Петербурга на публікацію "Мертвих душ". Повернувся до Риму. У Санкт-Петербурзі відбулась прем’єра "Женитьбы".
1843 рік – вийшли друком "Сочинения" Гоголя у 4-х томах; листопад – завершив роботу над першим варіантом продовження "Мертвих душ".
1844 рік, березень – відвідав В.О. Жуковського у Франкфурті.
1845 рік, липень – спалив через тяжку душевну кризу майже закінчений рукопис нового варіанту другої частини "Мертвих душ".
1847 рік – опублікував "Выбранные места из переписки с друзьями". Почав стосунки, які продовжувалися 6 років, зі своїм "духовником", отцем Матвієм Константиновським.
1848 рік, квітень – здійснив паломництво до Святої Землі (Єрусалим) і повернувся до Василівки.
1849 рік – працював над другим томом "Мертвих душ".
1851 рік, зима – перебував у Одесі; березень – повернувся до Василівки; травень – поїхав до Москви; 10 жовтня – отримав дозвіл цензури на перевидання "Сочинений" Гоголя; завершив в основному роботу над "Мертвими душами".
Гоголем все більше заволодівали релігійно-містичні настрої.
1852 рік, 4 лютого – останній візит отця Матвія; з 11 на 12 лютого у ніч – спалив третій варіант другої частини "Мертвих душ"; 18 лютого (1 березня) – зліг у ліжко і зовсім перестав їсти. Друзі і лікарі намагались допомогти письменнику, але він відмовився від неї, внутрішньо готуючись до смерті; 20 лютого (3 березня) – лікарський консиліум наважився на примусове лікування Гоголя, результатом якого стало остаточне виснаження і втрата сил, ввечері він впав у безпам'ятство, а на ранок помер; 21 лютого (4 березня) – тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова; 24 лютого – поховали М.В. Гоголя на цвинтарі Данилова монастиря в Москві.
1931 рік – перенесли останки письменника на Новодівиче кладовище.
Гоголь. Біографія для дітей
Інформаційна стіна. Автор Олена Бєлікова, ЗГ № 32
Віртуальні тури
